Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Строєнко К$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 5
Представлено документи з 1 до 5
|
1. |
Строєнко К. С. Вплив 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату на рівень кортизолу у хворих із гострим інфарктом міокарда та когнітивними порушеннями [Електронний ресурс] / К. С. Строєнко // Клінічна фармація. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 34-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2018_22_1_8 Щороку в Україні реєструється близько 50 тис. випадків гострого інфаркту міокарда (ГІМ). Однією з причин несприятливого перебігу ГІМ є когнітивні порушення, які виходять за межі вікових норм у половині випадків. Мета роботи - вивчити вплив 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату на рівні кортизолу сироватки крові у хворих із ГІМ і когнітивними порушеннями. В дослідження було включено 70 пацієнтів із ГІМ і когнітивною дисфункцією віком до 60 років. Додатково вивчались рівні кортизолу сироватки крові. Залежно від виду терапії хворих було розподілено на 2 групи: 1-а група (n = 35) - пацієнти зі стандартною схемою лікування за ГІМ із додаванням кверцетину, 2-а група (n = 35) пацієнтів із ГІМ одержувала крім стандартної терапії та кверцетину ще й 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат. Під час проведення досліджень у 1-й групі кортизол був підвищений у 86 % хворих, у 2-й групі - у 80 % хворих. На тлі проведеної терапії в 1-й групі тварин рівень кортизолу залишився підвищеним у 45,70 % хворих, тоді як у пацієнтів 2-ї групи він залишився підвищеним тільки у 22,85 % хворих. Встановлено, що доданий до стандартної схеми лікування 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат сприяв значному зниженню рівнів кортизолу сироватки крові у досліджуваних хворих, тоді як у пацієнтів, які одержували стандартну терапію та кверцетин, регрес кортизолу сироватки крові був значно нижчим. Висновки: під час дослідження було підтверджено, що у разі додавання до стандартної терапії 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату спостерігалося достовірне зниження рівнів кортизолу сироватки крові та когнітивних порушень у пацієнтів із ГІМ віком до 60 років.
| 2. |
Строєнко К. С. Вплив 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату на рівень С-реактивного білка крові в пацієнтів із гострим інфарктом міокарда та когнітивними порушеннями [Електронний ресурс] / К. С. Строєнко // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2018. - № 1. - С. 77-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2018_1_16 Щороку в Україні реєструється близько 50 тис. випадків гострого інфаркту міокарда (ГІМ). Однією з причин несприятливого перебігу ГІМ є когнітивні порушення, які виходять за межі вікових норм у половині випадків. Мета роботи - вивчити вплив 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату на рівні кортизолу сироватки крові у хворих із ГІМ і когнітивними порушеннями. В дослідження було включено 70 пацієнтів із ГІМ і когнітивною дисфункцією віком до 60 років. Додатково вивчались рівні кортизолу сироватки крові. Залежно від виду терапії хворих було розподілено на 2 групи: 1-а група (n = 35) - пацієнти зі стандартною схемою лікування за ГІМ із додаванням кверцетину, 2-а група (n = 35) пацієнтів із ГІМ одержувала крім стандартної терапії та кверцетину ще й 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат. Під час проведення досліджень у 1-й групі кортизол був підвищений у 86 % хворих, у 2-й групі - у 80 % хворих. На тлі проведеної терапії в 1-й групі тварин рівень кортизолу залишився підвищеним у 45,70 % хворих, тоді як у пацієнтів 2-ї групи він залишився підвищеним тільки у 22,85 % хворих. Встановлено, що доданий до стандартної схеми лікування 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат сприяв значному зниженню рівнів кортизолу сироватки крові у досліджуваних хворих, тоді як у пацієнтів, які одержували стандартну терапію та кверцетин, регрес кортизолу сироватки крові був значно нижчим. Висновки: під час дослідження було підтверджено, що у разі додавання до стандартної терапії 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату спостерігалося достовірне зниження рівнів кортизолу сироватки крові та когнітивних порушень у пацієнтів із ГІМ віком до 60 років.
| 3. |
Строєнко К. С. Дослідження когнітивних функцій у хворих працездатного віку на гострий інфаркт міокарда [Електронний ресурс] / К. С. Строєнко, А. А. Хижняк, М. О. Остапець // Експериментальна і клінічна медицина. - 2018. - № 2-3. - С. 94-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2018_2-3_16
| 4. |
Строєнко К. С. Кортизол як маркер стресу й показник когнітивних розладів у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда [Електронний ресурс] / К. С. Строєнко // Медицина сьогодні і завтра. - 2018. - № 1. - С. 58-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2018_1_11
| 5. |
Строєнко К. С. Кореляційний взаємозв’язок між когнітивними порушеннями у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда та біохімічними маркерами (кортизолом, С-реактивним протеїном, ліпідним спектром крові) [Електронний ресурс] / К. С. Строєнко, А. А. Хижняк // Харківська хірургічна школа. - 2019. - № 3-4. - С. 42-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2019_3-4_10
|
|
|